Для батьків

  Як батьки можуть допомогти дітям,

які стали жертвою булінгу?

1.      Якщо дитина розповідає вам про бешкетника, зосередьте увагу на комфорті та підтримці, не показуючи, наскільки ви засмучені. Діти часто не хочуть розповідати дорослим про залякування, тому що відчувають себе ображеними та приниженими або турбуються про те, що батьки будуть дуже перейматись і хвилюватись.

2. Іноді діти думають, ніби це їх власна провина, що, якби вони виглядали або вели себе по-іншому, то цього б не сталось. Іноді вони бояться, що, якщо розбишака дізнається, що вони комусь усе розповіли, то буде ще гірше. Інші побоюються, що їхні батьки не повірять їм чи не робитимуть жодних дій у цьому напрямі. Або ж діти хвилюються, що батьки змусять їх дати відсіч бешкетнику, якого вони бояться. Хваліть дитину за те, що вона набралася сміливості порозмовляти про це. Переконайте її, що вона не самотня – багато людей отримують свою порцію знущань у певний момент. Підкресліть, що погано робить бешкетник, а не сама дитина. Переконайте сина чи доньку в тому, що ви придумаєте, як правильно вчинити в цій ситуації, разом врахуєте всі тонкощі.

Для педагогів

 

Булінг в освітньому середовищі. 

Шляхи його подолання.

Булінг - новий для української освіти термін. Але проблема відома вже десятки років. Цій темі присвячено багато публікацій, висвітлюється у художніх фільмах. Проте проблема булінгу актуальна не лише в Україні, але і для більшості інших країн.

Закон України «Про освіту» - визначає булінг як «діяння» (або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняють стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

До типових ознак булінгу закон зараховує:

-         систематичність (повторювальність);

-         наявність кривдника, потерпілого і в деяких випадках спостерігача;

-         дії або бездіяльність кривдника, наслідки яких є заподіяння психічної або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, або спричинення його соціальної ізоляції.